Пятница, 15.12.2017, 11:11Приветствую Вас Гость | RSS
Лансет
Меню сайта
Категории каталога
ДОКУМЕНТАЦИЯ [17]
Документы которые у Вас должны быть
разное [7]
здесь собраны материалы которые относятся к работе психолога в школе

Каталог статей


Главная » Статьи » ПРАКТИЧЕСКИМ ПСИХОЛОГАМ » разное

ДОДАТКИ
ДОДАТКИ
Додаток 1.
ЗРАЗОК ПСИХОЛОГІЧНОГО ДІАГНОЗУ
Андрущенко Віктор Миколайович (6років)*
* з метою збереження конфіденційності наведений випадок є нереальним, придуманим па основі уза¬гальнення досвіду
Дата народження 16 липня 1993 р.
Дата обстеження 10 червня 1999р.
Запит: визначення психологічної готовності дитини до школи.
Методики обстеження: тест Тулуз-П'єрона, Прогре¬сивні матриці Равена, Гештальт-тест Бендер, тест Теммл, Доркі, Амен, тест Люшера, проективні малюн¬кові тести, короткочасна мовленнєва та зорова пам'ять, мовленнєві антоніми, мовленнєві та візуальні класифікації, довільне володіння мовленням, інтуїтивний мовленнєвий та візуальний аналіз-синтез, мовленнєві та візуальні аналогії, абстрактне мис¬лення.
Робота батька хлопчика пов'язана з частими трива¬лими відрядженнями, тому його вихованням зай¬мається мати. Мати на даний момент переживає гли¬бокий внутрішній конфлікт, зумовлений накладан¬ням соціальних проблем, відсутністю підтримки з бо¬ку значущих близьких, вікової кризи та загостреним почуттям провини щодо сина, якому, на її думку, во¬на не може приділити достатньо уваги.
До моменту обстеження, за словами матері, Віктор розвивався нормально.
До обстеження хлопчик ставився насторожено, хви¬лювався, не одразу вступив у контакт, постійно ози¬рався на маму. Інструкції розумів добре, утримував їх до кінця виконання завдання. Не завжди критично ставився до результатів своєї роботи: успіхи помічав, а невдачі - ні. Високий рівень домагань у нього поєднується із заниженою самооцінкою. Віктор чут¬ливий до допомоги, позитивного оцінювання та сти¬муляції. Негативна оцінка у будь-якій формі призво¬дить до ускладнень реалізації наявного у дитини інте¬лектуального потенціалу.
У процесі обстеження хлопчик працює дуже повільно, з середньою точністю. Така сповільненість може серйозно ускладнити шкільну адаптацію дити¬ни. Віктор може не встигати працювати у заданому темпі, через що буде почуватись напружено. Причи¬ною сповільненого темпу роботи може бути висока тривожність, а також низький рівень розвитку зоро¬во-моторної координації та понятійного інтуїтивного мислення.
Рівень розвитку візуального (лінійного та струк¬турного мислення) середній. Віктор краще розуміє і засвоює матеріал, коли інформація представлена у наочній формі, проте самостійно користуватись ма¬люнками та графіками не може. Хлопчик здатний до елементарного синтезу, проте не вміє виділяти зако¬номірні зв'язки між предметами і не орієнтується на них у своїх міркуваннях.
Понятійне інтуїтивне мислення розвинене слабко. Тобто Віктор без допомоги, без роз'яснень не зможе самостійно узагальнювати, робити висновки, міркува¬ти. Він може вивчити матеріал, але не осмислити йо¬го.
Недоліки інтуїтивного мислення яскраво познача¬ються на навчанні у середніх класах. Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно вже у початкових класах до¬класти зусиль до інтенсифікації процесу формування понятійного інтуїтивного мислення.
Понятійне логічне мислення на середньому рівні. Дитина розуміє пояснення вчителя, і завдяки цьому може користуватись засвоєними правилами на прак¬тиці.
Мовленнєве понятійне мислення на середньому рівні, а образне - на слабкому. Це означає, що у хлоп¬чика аудіальна репрезентативна система переважає над візуальною, тобто він краще сприймає інфор¬мацію на слух, ніж за допомогою зору. Використання схем, малюнків, графіків лише ускладнить розуміння навчального матеріалу.
Абстрактне мислення на слабкому рівні. У Віктора переважає образне мислення. Він не може відволіктись від якісного змісту матеріалу. Через це може бути ускладнене навчання в середніх класах.
У хлопчика мають місце прояви ситуативного, син¬кретичного, формального і асоціативного типів допо-нятійиого мислення. Якщо такі типи мислення закріплюються як навички міркування, то вони пере¬шкоджають розвитку понятійного мислення. Тому не¬обхідно вчити Віктора шукати істотні ознаки, пояс¬нювати хід своїх міркувань, обґрунтовувати, чому для розв'язання задачі обирається саме цей спосіб.
Зорово-моторна координація слабка і може призве¬сти до безглуздих помилок на письмі. Щоб усунути цю проблему, необхідно привчати Віктора до мов¬леннєвого самоконтролю під час виконання завдань письмового характеру.
Мовленнєва пам'ять знаходиться на середньому рівні, а образна - на хорошому і може посилити мов¬леннєву пам'ять. У процесі запам'ятовування візуаль¬не кодування домінує над смисловим. При відтво¬ренні як слів, так і малюнків дитина припускається численних помилок у вигляді привнесень зайвих слів, що свідчить про труднощі зосередження, зумовлені напруженістю і тривожністю, а також неорганізо¬ваністю мнемічної діяльності. Хлопчика треба вчити контролювати процес запам'ятовування за допомогою мовлення.
Мовленнєвий розвиток дещо нижчий за середній. Причина - висока тривожність, сповільнена впрацьовуваність, ригідність. Щоб покращити результати, необхідно інтенсифікувати доброзичливе спілкування з дитиною, навчати читанню. При підготовці домашніх завдань можна пропонувати Віктору повністю пере¬казувати усні уроки, проводити репетиції, того як хлопчик буде відповідати на запитання вчителя біля дошки, під час фронтального опитування тощо (сю¬жетно-рольова гра у школу). Це необхідно для того, щоб зменшити вірогідність несподіваних травмуючих ситуацій для дитини. Також рекомендується розвива¬ти мислення та загальну обізнаність дитини.
У Віктора підвищена тривожність. Причина цього - наявність постійного чинника, який його непокоїть. Вплив цього чинника поки що обмежений і не визна¬чає загального самопочуття. Проте все частіше хлоп¬чику доводиться відчувати напруження у тих ситу¬аціях взаємодії, в яких раніше він почувався добре. Віктор негативно сприймає нейтральні побутові ситу¬ації, причиною цього може бути "фіксованість" батьків на режимі, охайності, їхнє прагнення постійно робити зауваження, негативно оцінювати кожен крок хлопчика.
Найавторитетнішим для Віктора у сім'ї є батько. Найбільш емоційно значущою у сімейному колі вия¬вилась собачка. Мати сприймається Віктором як дже¬рело емоційного напруження. У сім'ї до Віктора став¬ляться як до маленького, обмежують його са¬мостійність, стосунки будуються на принципах гіперопіки, що призвело до інфантильності його емоційної та пізнавальної сфери. Інтерпретація ре¬зультатів за тестом Люшера свідчить про те, що у хлопчика зафрустрована афілятивна потреба (потре¬ба бути прийнятим). Він сприймає себе таким пога¬ним, що не заслуговує навіть на любов матері. У ди¬тячому садку Віктор компенсує домашню пасивність. Тут він активний, енергійний, нестриманий. Школа викликає у нього позитивні емоції і сподівання.
Хлопчик перезбуджений, працює на межі своїх можливостей, що призводить до швидкого виснажен¬ня. Причиною цього є висока невротичність матері. Для нього необхідні: нормалізація темпу діяльності, режиму праці, зниження навантаження, вимогливості.
Активність Віктора поєднується з нестійкістю емоційного стану. Самооцінка нестійка. Поряд з ви¬соким рівнем домагань - невпевненість у собі. Дитина потребує визнання своїх здібностей, позитивної аван¬сованої оцінки, а також знецінення невдач. Він дуже чутливий до зауважень на свою адресу, схильний пе¬ребільшувати ворожість щодо себе. Хлопчик ви¬нахідливий, у нього добре розвинена фантазія. Ці якості можна використати для подальшого розвитку його пізнавальної діяльності.
Віктор зможе вчитись у школі за рахунок добре розвиненої пам'яті, мовлення, педагогічної готовності до школи, наявності відповідної мотивації, старан¬ності та дисциплінованості. Заняття у школі сприяти¬муть .нормалізації емоційного стану хлопчика, змо¬жуть відволікти його від сімейних проблем, за умови, якщо вчитель обере м'який стиль спілкування, не бу¬де тиснути на хлопчика, робити зауваження, дорікати йому, буде підкреслювати кожен успіх, вірити у його сили. Разом з тим, у Віктора можуть виникнути труд¬нощі у навчанні через сповільнений темп роботи. Не¬високий рівень розвитку понятійного та абстрактного мислення у початкових класах призведе до того, що дитина буде засвоювати матеріал поверхово, а в школі II ступеня це може зумовити зниження успішності в навчанні. Якщо стосунки в сім'ї не нормалізуються, проблеми особистісного характеру мо¬жуть загостритись, особливо у підлітковому віці. Рекомендації:
1. Психологічне консультування матері.
2. Психопрофілактичні заняття з хлопчиком, спрямовані на розвиток понятійного мислення, зо¬рово-рухової координації, прискорення темпу розу¬мової діяльності, зниження тривожності, усунення конфлікту між рівнем домагань та самооцінкою.
3. Оздоровчі заходи, спрямовані на зміцнення нер¬вової системи.
4. Консультація для педагога щодо особливостей індивідуального підходу до дитини.
Додаток 2
ЗРАЗОК ПРОГРАМИ ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНОЇ (ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ) РОБОТИ
Андрущенко Віктор (6 років)
Мета: Розвиток мислення, зниження тривожності. Форма роботи - групова.
Розмір групи - 5 осіб. При цьому інтелектуальні за¬вдання діти виконують індивідуально або в парах.
Тривалість роботи - 15 занять. Частота - 2 заняття на тиждень. Тривалість одного заняття - 30 хвилин.
Напрями роботи:
1. Розвиток операцій абстрагування та узагальнен¬ня: виділення спільної істотної наочно сприйнятої оз¬наки (колір, форма, величина тощо); виділення спільної функції, призначення тощо; підведення по¬нять під спільну категорію: класифікація понять різного рівня складності, збільшення та зменшення кількості груп: виконання завдання "четвертий зай¬вий" різного рівня складності з постійною зміною критеріїв абстрагування ознак тих самих об'єктів.
2. Розвиток уміння встановлювати причиннонаслідкові зв'язки: аналогії; складання оповідань за серіями сюжетних картинок з відкритим та прихова¬ним змістом з різною кількістю картинок; розуміння текстів з прихованим змістом; встановлення закономірностей в ряду і його продовження (зміна за
однією ознакою, за двома та більше); дослідження ок¬ремих властивостей об'єктів, з'ясування причин окремих явищ.
3. Розвиток гнучкості мислення: виконання завдань різними способами, спонукання дитини до са¬мостійного пошуку цих способів, використання за¬вдань творчого характеру.
4. Розвиток зорово-моторної координації: орієнтація в зошиті; виконання орнаментів різного рівня складності в залежності від кількості ознак, на
які необхідно орієнтуватись у зошиті в клітинку; орієнтація у схемах, планах, складання схем.
5. Формування позитивного ставлення до власного "я", уміння приймати себе таким, як є: виконання у групі психогімнастичних вправ, спрямованих на ви¬раження різних емоційних станів та рис характеру.
6. Зниження чутливості до невдачі та негативної оцінки: організація змагання в процесі виконання різних завдань; використання ігор, у яких перемагає той, хто програє; використання сюжетно-рольових ігор, у яких відпрацьовуються різні варіанти по¬ведінки у ситуації програшу, невдачі.
Умови роботи: використання схильності хлопчика до фантазування та його емоційної реакції на похва¬лу та заохочення.
Методи: дидактичні ігри, психогімнастика, малю¬вання, казкотерапія, сюжетно-рольові ігри.





Категория: разное | Добавил: lanset (06.05.2008)
Просмотров: 1457 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта